На щиті... Громада попрощалась із Олексієм Кушнеруком...
Його зустрічає рідна земля, яку він боронив.
Його обіймає небо, за яке він стояв. Його оплакують серця тисяч, що вірять —жертва не марна.
Сьогодні Корецька громада попрощалась із Захисником Кушнеруком Олексієм Івановичем. Ще одне ім'я Героя з Корця – Захисника, який залишався вірний Україні до останнього свого подиху, викарбовано у нашій пам'яті…
Кушнерук Олексій Іванович, народився 29 березня 1976 року в Зарічнянському районі. Пізніше закінчив вище професійне училище №1 міста Рівне, опанувавши благородну професію будівельника. Був людиною щирої душі й доброго серця, майстром із золотими руками. Умів творити красу з каменю й дерева, зводив храми по всій Україні — немов залишаючи часточку своєї душі у кожному з них. Любив тишу й спокій рідної природи, знаходив відраду у риболовлі. Завжди поспішав на допомогу тим, хто потребував підтримки, бо мав у серці невичерпне добро і справжнє милосердя.
Коли розпочалася повномасштабна війна був призваний до лав Збройних сил України. Як інспектор прикордонної служби, лишаючись відданим присязі й своєму народові він мужньо боронив кордони держави.
З 20 квітня 2023 року Олексій Іванович вважався зниклим безвісти в районі міста Бахмут — у місці, де кожен метр землі був злятий кров’ю героїв. На жаль, доля виявилася жорстокою: стало відомо, що він загинув, виконуючи бойове завдання, залишившись вірним присязі до останнього подиху. Його ім’я навіки вписане в літопис мужності та любові до Батьківщини.
Осиротіли двоє дітей і дружина — ті, для кого він був цілим світом, турботливим батьком і надійним чоловіком.
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого Героя. Його серце зупинилося заради того, щоб билися наші серця у вільній Україні.
Нехай добрий, світлий спомин про Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.
Царство небесне Герою!
