Я крізь роки до тебе, ненько, полечу!
«Мама» – це завше найперше слово кожної дитини, коли народився, чи коли ти в тривозі, коли боїшся, чи плачеш. Це сакральне слово, яким Господь нагородив найцінніших, найкоханіших, надзвичайних! Не дивно, що і Україна у нас – мама, ненечка, яка, на превеликий жаль, витерпіла стільки болю заради нас, свої діток…
Дорогі матусі, вибачте нас за ті вчинки та ті слова, що ми у гніві могли промовити. Дякуємо за ті недоспані ночі, що ви просиділи біля наших ліжечок. Дякуємо, за ту щиру і вічну любов, що даруєте нам. Лише материнське серце завжди болітиме, не дивлячись на те, скільки років дитині – 3, 17 чи 52. Адже доки в нас є мама, то ми – ще діти!
Вічний уклін вам, за те, що виховуєте патріотів, які неймовірними зусиллями й, навіть, ціною власного життя, творять нову історію держави. Ми ніколи не забудемо подвигу ваших дітей – сучасних Героїв України!
Усім вам, наші дорогі мами, турботливі бабусі, міцного здоров’я! Будьте завжди усміхнені, сповнені невичерпної сили духу, життєвої енергії та наснаги! Тепла та затишку вам, злагоди і душевного спокою! Нехай здоровими і люблячими будуть ваші діти, нехай панує у ваших родинах мир і злагода!
Зі святом Вас, наші неньки!
