Події, які трапилися у Крилівському ліцеї
Події, які трапилися у Крилівському ліцеї
Сьогоднішній допис є наслідком подій, які трапилися у Крилівському ліцеї.
Вночі, під час комендантської години, діти (якщо можна їх так назвати) вчинили погром (у справжньому сенсі цього слова) у приміщенні закладу…
Дивлячись на фотографії пошкоджень, нормальна людина отримає не просто шок, а бурю негативних емоцій: це ж учні ліцею, це діти, для яких створюються та поліпшуються умови навчання!!! Виникають запитання: у чому провина шкільного приміщення? Чим завинили нові пластикові двері чи стіна, дбайливо розмальована вчителькою? Чому потрібно нищити старовинні речі, які чиясь родина віддала до школи, аби діти пам’ятали і цінували свою історії? Чому під час комендантської години батьки не переймаються місцем перебування дітей? Кого зрештою виховують і батьки, і вчителі?
Це просто дикість, коли у складний воєнний час ворог нищить заклади освіти, аби дітям не було де вчитися, а у тиловому населеному пункті вихованці школи власноруч нищать людську працю.
Місія школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. Соромно, коли така співпраця має негативні результати.
Школа зосереджує свою увагу, насамперед, на інтелектуальному розвиткові дітей, на розвитку розумових можливостей учнів, а вже на другому місці – виховний процес, який безпосередньо випливає з уміння дитини поводитися у суспільстві, умінні спілкуватися з однолітками, дорослими людьми без присутності батьків.
Наші діти – це наша старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це наша провина перед іншими людьми.
