ДО 870-РІЧЧЯ М. КОРЕЦЬ
ДО 870-РІЧЧЯ М. КОРЕЦЬ
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ М. КОРЕЦЬ
Будинок графів Горчицьких
Будинок Горчицьких – пам’ятка архітектури місцевого значення в місті Корець.
Історія долі особистостей шляхетних родин міста, які лишили великий культурний спадок нашому краю, проте залишились маловідомими. Серед них родина Горчицьких та графські маєтності.
Напроти Свято-Троїцького монастиря стоїть «славного колись роду» – будинок графів Горчицьких. У кінці ХVІІІ-го століття на околиці міста Корець, над самим Брест-Литовським трактом, князем Любомирським був збудований палац, а для всіх він відомий як будинок графів Горчицьких.
Зі спогадів старожилів та свідчень про родину Горчицьких, приміщення, в якому жила родина, з часу свого існування було родинним палацом і постоялим двором. Будинок був просторим навіть для гонорової родини шляхтичів. Тому кілька приміщень здавали постояльцям. Підвал з одного боку єврей орендував під ресторан, з іншого боку – розташовувалась жандармерія. Велику залу, де зараз знаходиться абонемент бібліотеки, здавали для різноманітних торжеств.
Біля будинку була лоджія з квітами. За будинком – великий фруктовий сад. Перед будинком стояли тенісні корти. «Будинок Горчицьких» і сад біля нього в 30-тих роках минулого століття був улюбленим місцем відпочинку міщан.
На постоялому дворі у 1846 році зупинявся Т. Г. Шевченко, який за завданням археографічної комісії відвідав місто Корець. Саме тут, біля цього будинку, до 150-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка, був споруджений пам’ятник Кобзареві, автором якого є скульптор Л.Бізюк.
Пан Горчицький був високоосвіченою людиною, знав кілька мов. Після приходу радянської влади у вересні 1939 року працював у державній установі Рівного перекладачем з англійської та польської мов. У родині нічого не знають про його загадкове зникнення. З 1939 року приміщення забирають від родини Горчицьких. Більшість родини переїхала до Польщі.
Після закінчення Другої світової війни, з 1945 року, в приміщені Горчицьких розмістили Будинок культури і Центральну районну бібліотеку.
За століття, зрозуміло, садиба втратила первісний вигляд. Зник фруктовий сад, що підступав до будинку, немає і згадки про тенісні корти (на їх місці нині клумби, пам’ятник Кобзареві). В самому будинку розібрали сцену та лоджію.
В 2000 році, до відзначення 850-річчя міста Корця, будинок було частково реконструйовано: до нього прибудували ґанки, замінили покрівлю. В цьому ж році з 14 жовтня в правому крилі колишнього палацу розміщено Корецький районний історичний музей.
На даний час в цьому приміщені функціонують Корецький туристичний інформаційний центр, КЗ «Корецька централізована система публічно-шкільних бібліотек» та Корецький районний історичний музей.
Зі спогадів Лідії Устименко, жительки села Жадківка: «В 2003 році приїздила племінниця Марії Горчицької з родиною. Вони вдячні, що приміщення належить бібліотеці, що не дали зруйнувати «осколок» родини Горчицьких».
За матеріалами
Корецького туристичного інформаційного центру
