Перспективи вирощування енергетичних культур!
Вирощування енергетичних культур. Досвід та перспективи.
В Україні є малородючі землі сільськогосподарського призначення, які розпайовані або знаходяться в землях запасу, але вести на них традиційне сільське господарство не вигідно. Більшість із цих площ як найліпше підходять для вирощування енергетичних культур — верби, тополі, міскантусу, світчграсу та інших. Наприклад культивування енергетичних культур активно розвивається у Європі, що дає змогу для фермерам вести прибутковий бізнес і покращувати стан земель, для місцевих громад — плата за оренду, створення нових робочих місць, для країни — енергонезалежність, покращення екологічного стану. Площа земель у ЄС доступних для вирощування енергокультур і надалі зростає.
Оскільки сировинні запаси викопних видів палива мають тенденцію до вичерпання, а ціна на них періодично зростає тому у сучасному світі, в тому числі і в Україні, все більше уваги приділяється розвитку альтернативних відновлюваних джерел енергії. Особливий інтерес до поновлення джерел енергії представляють в основному із точки зору економічної доцільності розвитку нових напрямків бізнесу та з позиції їх використання.
Якщо раніше в агробізнесі можливо було займатися сільськогосподарським виробництвом, що передбачав випуск продукції здебільшого для продовольчих, технічних чи кормових цілей, то нині до нього долучився також і енергетичний напрямок. Останній досить часто пов’язують саме із вирощуванням енергетичних культур, використанням енергії та вітру, органічної біомаси.
Енергетичні культури — це особливі рослини, які спеціально вирощують для використання в якості біопалива та / або подальшого виробництва енергії. До них відносять, зокрема, швидкоростучі дерева (плантації різних видів верби і тополі, павлонію) або інші види рослин (сорго, міскантус). Якщо сорго, міскантус, світчграс та інші енергетичні рослини є вже досить відомими серед вітчизняних аграріїв, то, наприклад, про павловнію майже ніхто не знав. Лише останніми роками її почали у нас вирощувати.
Для отримання біомаси сьогодні широко використовуються близько 20 видів швидкорослих культур. Найрозповсюдженіші в Україні — верба, тополя, міскантус, світчграс, просо. Отримана біомаса, перероблена на щепу, паливні гранули, брикети чи пелети, використовується для виробництва теплової та електричної енергії. Вихід енергії з різних культур суттєво відрізняється: цукрове сорго — 128 Гкал/га, міскантус — 81 Гкал/га, енергетична верба — 65 Гкал/га, світчграс — 61 Гкал/га. Отримувати енергію, а значить, додаткові кошти, можна і з різних сільгоспкультур. Так, при вирощуванні 1 т зерна ячменю отримують від 1,5 т соломи, якщо це кукурудза — до 2,4 т стеблин, які можна використовувати для опалювання своїх приміщень або продавати. При спалювання 1 т соломи виділяється близько 3 МВт теплової енергії, а це означає заміну 333 куб. м газу.
Загалом, економічна ефективність вирощування енергетичних культур залежить від їх урожайності та витрат на збирання та переробку в біопаливо. Оскільки здебільшого енергетичні рослини забезпечують урожай не один рік, то початкові інвестиції в необхідне обладнання і технічні засоби. На думку експертів виробничі витрати орієнтовно окупляться впродовж наступних 2-3 років, за умов дотримання відповідної технології та правильного догляду за їх насадженнями
В Україні галузь із вирощування енергетичних сільськогосподарських культур перебуває в зародковому стані — енергокультурами в порівнянні з сільськогосподарськими культурами засаджена мізерна площа земель. Потенціал галузі колосальний, вона здатна збільшитися у 250 разів. За розрахунками науковців, з 1 млн га можна зібрати 11,5 млн т врожаю енергокультур, що здатні замістити 5,5 млрд куб. м природного газу. Потенційно енергетичні культури в країні можуть замістити близько 20 млрд куб. м природного газу, або дві треті потреб України в газопостачанні.
Запровження на території громади агробізнесу щодо вирощування енергетичних культур надасть змогу заміщувати використання газу та вугілля для юридичних та фізичних осіб, покращити екологічний стан (зменшення викидів СО2), розвивати бізнес, що забезпечить робочими місцями жителів громади, збільшити надходження до бюджету громади та використовувати землі громади в повному обсязі .