Гранітні знаки на німій стіні
Коли 8 років тому відбулись трагічні події на мирній демонстрації – «Євромайдані», коли загинула перша небесна сотня, ми думали, що це є найчорніша сторінка новітньої історії України. Ніхто і подумати не міг, що вже за 2 місяці такі сотні почнуть приходити до кожної з громад: одна-за-другою. А сьогодні це вже – тисячі… Проклята рашистська орда в пекельній агонії дивилась на суверенну Україну з бажанням проковтнути та поглинути у своїй віртуальній історії, знецінити всіх, хто нам дорогий, всіх, хто будував нашу державу: від Святослава і Франка до Нігояна та Ступницької.
На днях в мережі з’явилась фотографія, як захисника Азовсталі, з апаратом Ілізарова, пошматованого артобстрілами й ракетами, знесиленого та замореного голодом, веде під дулом автомата невідомий російський найманець. Це фото стає символом 2 народів, безіменних, сірих мас та народу особистостей і героїв.
Країна, що має своїх Героїв, не загине і не поглинеться імперіалістичними амбіціями, її історія не затреться і не зникне. Ось для чого потрібно знати ці імена і обличчя.
Сьогодні на честь Дня Героїв України відбулося відкриття меморіальних дощок загиблим воїнам-землякам у російсько-українській війні. Катерина Ступницька, Назарій Ілюк, Віталій Вознюк приєднались до своїх побратимів, братів по зброї.
Тепер Ви завше будете в нашій пам’яті, вічно сяятимете у нашій історій, вірні сини і дочки України! Вічна Вам пам'ять, Герої України!
Слава Україні!